23 вересня відбувся круглий стіл «Продукти із цільного зерна — сучасний стан та перспективи розвитку», що охопив широкий спектр питань, від державної політики до технологічних викликів.
Захід розпочався з виступу виконавчого директора Асоціації цільного зерна Сергія Ганчева, який представив місію та ключові завдання організації.
Державна політика у сфері продуктів із цільного зерна зазвичай є частиною ширшої стратегії, спрямованої на покращення здоров’я населення, Ірина Солоницька (ОНТУ, доц. кафедри ТЗПХіКВ) конкретизувала: які норми вже діють, як бізнесу їх імплементувати та які інструменти підтримки й співпраці з державою доступні сьогодні.
Окрему увагу спікери приділили термінології, уточнивши, що цільнозмелене борошно – це борошно, отримане шляхом помелу всього зерна. Дмитро Жигунов (ОНТУ, проф. кафедри ТЗПХіКВ) та Ольга Волошенко (ОНТУ, доц. кафедри ТЗПХіКВ) пояснили різницю між оббивним, обдирним та цільнозмеленим борошном. Обдирне та оббивне борошно, хоч і містить значну частину периферійних частинок (висівок) і мають темний колір, зазвичай виробляються з певних частин зерна, тоді як цільнозмелене – з усього зерна, включаючи його оболонку, зародок та ендосперм, а також відрізняється вмістом клейковини та крупністю помелу.
Галина Попова (ТМ Булочна “Крендель”) розглянула питання технологічних труднощів, з якими стикаються пекарі при роботі з цільнозмеленим борошном, та наголосила на важливості формування правильних харчових звичок у населення. Популяризацію якісних цільнозернових продуктів необхідно починати з раннього віку. Це допоможе змінити споживчу поведінку та сприятиме кращому розумінню користі цільнозернових продуктів для здоров’я. Такий підхід має важливе значення для довгострокового розвитку галузі та покращення здоров’я нації.
Наведені данні Олександром Рибалка (д.б.н, зав. відділу генетичних основ селекції, Селекційно-генетичний інститут – НЦНтаС НААН України) стосовно кольорового зерна пшениці та ячменю, показали його переваги завдяки високому вмісту антоціанів і поліфенолів – природних антиоксидантів. У світі це розглядають як частину “другої зеленої революції” – біофортифікацію раціону населення через селекцію.
Цікаву дискусію визвала доповідь Олександра ДУДА (к.с.-г.н., голова ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції» щодо переваг амаранту (високий вміст білка, який не вміщує глютен, вміст сквалену – природного антиоксиданта) та використання амарантових продуктів у харчуванні.
Під час завершальної частини засідання відбулася презентація та дегустація цільнозернових хлібобулочних виробів. Технолог ТОВ “ТОТ ГРУП”, магістр 2-го курсу, Єлизавета Карабуза представила лінійку продукції, розроблену на основі цільнозмеленого борошна.
Отже, круглий стіл підтвердив, що цільнозернові продукти мають значний потенціал для розвитку на українському ринку, а їх просування вимагає спільної роботи бізнесу, науки та громадськості. Це стало важливим кроком на шляху до покращення якості харчування та зміцнення здоров’я нації.
